Продовжую дослідження Катманду. Сьогодні відвідав храм Сваямбунатх, “храм мавп“. Теж пройшов через бічний вхід безкоштовно. То не храм насправді, а цілий храмовий комплекс.
Чий він, буддистський чи індуїстський, так і не розібрав. В храмах зустрічаються фігури як Будди, так і явно індуїстського пантеону.
Єб@шим селфі.
Храми живі і діючі. Всюди щось відбувається. Там національні гімни на балалайкє ісполняють співають, там крутять барабани. Туристів трохи є, але вони губляться на загальному фоні.
Мавп багато, але вони представляють інтерес хіба для натуралістів.
Основна ж атракція тут – спостерігати за обрядами що проводять місцеві.
Панорама Катманду з пагорбів храму Сваямбунатх.
Дощ, не дощ, а торгівля працює.
Вирішив влаштувати собі прогулянку. Від храму, через Тамель до автопарку. День тоді видався дощовий і частина доріг перетворилась на слабопрохідне болото. ВНЕЗАПНО, але в самому центрі Катманду є грунтові дороги, по яких і в суху погоду не особо то проїдеш, а в дощ так взагалі “руская распутіца”.
Персонал Макдональдса в наступному житті стає продавцем вуличної їжі десь в Азії.
Дощ, вечірнє світло, мокра дорога. Ідеальні умови для зйомки!
Кілька днів підряд прогулювався по Тамелю, вивчав астортимент місцевого туристичного спорядження. Тут можна говорити довго, напишу про непальське спорядження це окремий пост. Якщо в двох словах, you get what, you pay for. Ти не купиш ту за $5 те, що у всьому світі вартує $100.
А так сьогодні було в Боуді.
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/