Іракський Курдистан. Путівник.

Іракський Курдистан

Пафосний епіграф: Чого ви лізете на Еверест? – Тому що він є!

Якщо ви так само, без жодних сумнівів зможете відповісти про Іракський Курдистан, то їдьте і не вагайтеся. Туди нема сенсу їхати за древніми руїнами, мажорними курортами і прочими благами для пакетних туристів. Сам факт його існування – вже достатня причина для відвідин.

Політика і передісторія
Курди були поділені між кількома країнами, і час від часу пробували воювати за незалежність. Звичайно ж у них нічого не виходило, ібо танки і хімічна зброя рішають! З часом іракські курди отримали сяку-таку автономію, але їхні державотворчі амбіції не були задоволені в повному обсязі, і Саддаму доводилось час від часу їх бомбити аби сильно не виступали. Потім прийшов 91 рік, “Буря в пустелі” і все таке, Саддаму стало явно не до курдів, і їх нарешті залишили в спокої.

Мир і спокій так раптово і не очікувано звалився на курдів, що вони подуріли від щастя і почали воювати між собою. Закінчилось все як в анекдоті, прийшов лісник (американці) і розігнав всіх по домах.

Американці залишили кордони автономії в тих самих межах що їх встановив Саддам в 70-х роках. Курдам це не дуже сподобалося ібо ісконно курдські землі (читай нафтоносні райони) Мосул і Кіркук залишились в складі арабського Іраку. Як результат, офіційно бойові дії кагбе не ведуться, але Мосул зараз досить небезпечне місто, місцеві бояться туди заглядати. Кіркук вроді більш-менш стабільний.

Навряд чи ситуація найближчим часом зміниться, таяк даний розклад вигідний американцям.

Іракський Курдистан

Безпека
Те що нам говорять по телевізору не завжди співпадає з об”єктивною реальністю. Інформацію про вибухи і терористів в Іраку слід позиціонувати окремо від Іракського Курдистану. Регіон є в середньому так само безпечний як і будь який інший на Близькому Сході, значно спокійніший ніж деякі турецькі міста і райони Києва.

На вулицях багато озброєних людей: поліція, армія, ще якісь бабаї в національних костюмах з автоматами. Шкоди від них ніякої, лише часом можуть перевірити документи. Вважайте це платою за безпеку :)

Порядки в Курдистані ліберальні. На туристів всім пофіг. Стиль одягу досить вільний. Деякі курдські жінки вдягаються не гірше за наших.

Коли їхати/не їхати.
Найкращий час для відвідин, з середини вересня по середину травня. Орієнтовно на початку весни температура має бути якраз комфортна, сезону дощів там по ідеї не повинно бути, так що можна їхати і зимою, єдиний мінус – короткий світловий день. Основне у виборі часу поїздки, це знайти оптимальний баланс між температурою і тривалістю світлового дня.

Також бажано щоби час вашого перебування в іракському Курдистані не співпав з місцевими святами, ібо проблематично буде знайти місце в готелі. Якщо ж метою подорожі є потрапити на свято, в такому випадку приїдьте за день-два, і забийте готель на весь святковий період.

Візи
Вопшемто в загальному випадку для попадання в Ірак потрібна віза, але якщо дуже хочеться, то можна поїхати і без візи. Щоби потрапити в Ірак без візи потрібно перетинати кордон на КПП Сілопі (Туреччина) – Ібрагім Халіль (Ірак).

Іракські прикордонники поставлять штамп в паспорті, що дозволяє 15 діб без реєстрації знаходитись на території Іракського Курдистану (більше як 15 днів там робити нема чого).

Прикордонники проблем не створюють, слова “турист” достатньо щоби відповісти на всі питання. Правда в них специфічне почуття гумору. В”їздний штамп мені вліпили на сторінку “Діти”.

Якщо після курдської частини плануєте потрапити в арабську, то краще все ж таки зробити іракську візу. Ібо злі арабські дяді міліціонери можуть зловити і надавати неілюзорних люлєй, вплоть до ув”язнення. Як казав один мандрівник “дослідження пеніциальної системи в умовах нестабільної країни – задоволення сумнівне”. Зустрічав чутки про ув”язнення туристів за безвізове попадання в арабський Ірак (підтвердження не знайшов).

Попадання
По замовчуванню будемо вважати, що Ви:
1) Вирішили потрапити в Ірак без візи через КПП Сілопі – Ібрагім Халіль.
2) Користуєтесь рейсовиим транспортом.

Отже, більшість поїздок в Іракський Курдистан починаються з міста Діярбакир – столиці Турецького Курдистану.

Припустимо, що ви добрались до Діярбакира, далі алгоритм простий:

1) Питаєте перехожих “отогар отобюс” (автобус на вокзал), сідаєте на потрібний автобус.

2) На вокзалі питаєте “Сілопі отобюс” (кеп кагбе гаваріт нам “автобус на Сілопі”).
Варто пам”ятати, що в Діярбакирі 2 автовокзали, новий для дальніх автобусів (той що нам потрібен), і старий для “приміських”, теоретично при слові “отогар” більшість людей розуміє новий вокзал.
З діярбакирського отогару автобус доставляє вас на сілопський отогар.

3) На отогарі в Сілопі крикніть “Ібрагім Халіль”, і вас заведуть на потрібну маршрутку. Транспорт на Ібрагім Халіль працює по принципу shared taxi, в машину набирається людей по кількості місць, відправлення по мірі заповнення. Теоретично маршрутки мали би бути цілолодобовими.

4) Платите фіксовану таксу (на вересень 2010 20TL) і курите бамбук.

За ті гроші, водій не просто перевозить вас через кордон, але й проходить за вас митний контроль і всі бюрократичні процедури. А судячи з того як водій бігає від віконечка до віконечка і який в нього вираз обличчя, процедури ніфіга не тривіальні. Закінчується все тим, що вас висаджують біля виходу з КПП, і відпускають на всі 4 сторони

Транспорт
Громадського транспорту, в звичному розумінні, майже нема. За весь час була помічена лише одна маршрутка ЕрбільКіркук.

Основний вид дальнього транспорту – міжміське таксі. В принципі це зручно і відносно не дорого. В кожному місті є щось типу вокзалів, звідки відправляються такі таксі. Знайти такий вокзал теж досить просто, питаєшся в перехожих: “<назва міста> гараж”, і тобі вказують дорогу в потрібному напрямку. Якщо місто велике або влом іти пішки, можна взяти таксі до “гаража”. В середньому таксі по місту 2-3к IQD.

Всі таксі восновному новенькі тойоти кремового кольору.

Приходиш, говориш назву потрібного міста, тебе садять на правильну машину. Чекаєш доки назбирається 4 пасажири і вперед. Вартість проїзду фіксована і всім відома.

Наприклад:
Ібрагім Халаль – Захо 5к IQD
Захо – Духок 5-6к IQD
Духок – Ербіль 15к IQD

Це ціна за 1 місце. Якщо хочеш їхати сам, плати за всі 4.

Теоретично як в Іраку, так і за його межами можна пересуватись автостопом. Наприклад я стопив по Туреччині до кордону і Іраком і назад. Теоретично можна впроситись пасажиром в машину, щоби переїхати через КПП (як ви вже зрозуміли Ібрагім Халіль автомобільний, і пішки там не пускають).

Нічого не заважає стопити в Іраку, єдине, треба дуже чітко орієнтуватися де ти і що навколо відбувається (в умовах Близького Сходу це не завжди вдається). Справа в тому, що границі Курдистану розмиті і можна випадково не туди заїхати. Місцевим пофіг де їздити, їм дозволів не треба, а от білий містер турист може конкретно нарватися.

карта зтибрена з globalsecurity.org

карта зтибрена з globalsecurity.org

Плюс до того, мені жодного разу не траплялась адекватна карта Курдистану з чітко окресленими актуальними кордонами. Карти які доводилось бачити, були варіаціями на тему “Україна від Сяну до Дону”.

Готелі
Готелів вєлікоє множество, на будь який смак і ціну. В основному з кондиціонером, ковриком для молитви, удобствами в номері і прочими благами цивілізації. Вартість в середньому $15.

На свята курди мають властивість приїздити в гості до родичів і поселятись в готелях. В наслідок чого, готелі різко дорожчають в 2-3 рази, і катастрофічно зменшується кількість вільних номерів.

Що дивитись
З естетичної точки зору, в Іракському Курдистані, як і на Марсі, нема нічого цікавого, ні вражаючих руїн, ні природи, ні статуй Саддама, самі каміння і пісок. Всього декілька міст. По одному дню на місто буде більш ніж достатньо, (а для деяких навіть забагато).

Ербіль
Столиця регіону, інша назва Хавлер. Тут можна побродити в околицях ринку, кажуть він один з найстаріших у світі.

Щоби вантажівки з вибухівкою мали в шо таранитись, потенційно цікаві для терористів об”єкти обнесли бетонними мурами. Мури в свою чергу розмалювали патріотичними картинками, щоби якось скрасити пейзаж. Малюнки трапляються досить цікаві, варто подивитись.

Ще у місті є Мінаре Парк, вопшемто нічо особливого, але місцеві люблять там тусити.

В центрі міста на горбі цитадель. Теоретично колишня військова частина, практично солдати там дотепер. Оскільки об”єкт кагбе режимний, то офіційно гуляти можна тільки по головній вулиці, але якщо втекти від патрулів, то можна лазити всюди.

Цитадель Ербіля.

Духок

Духок – центр одної з провінцій. В місті в принципі нічо цікавого нема. Зато біля міста є дамба.

Духокське водосховище. Вид з дамби

Лалеш – село в кількох кілометрах від Духока. Центр Єзидизму – однієї з древніх релігій. Теоретично там мало би бути цікаво, не провіряв.

Сулейманія – кажуть найбільш “європейське” місто Курдистану. Нажаль не мав можливості переконатись. Там є саддамівська тюрма перетворена на музей, а ще меморіальний комплекс присвячений газовій атаці курдів військами Саддама.

Гамільтон Хайвей – дорога від Ербіля до кордону з Іраном. Проходить через каньйон з гарними краєвидами.

Гроші
В Курдистані ходять ті самі гроші що і в арабській частині Іраку – Іракські Динари IQD. Станом на вересень 2010 $1 = 1 200 IQD. Обміняти гроші можна практично де завгодно, у вуличних мінял, в готелях, у таксистів. Обмін цілком безпечний. Курс пропонують хороший, не обманюють. Міняють все що завгодно, долари, євро, ліри (міняти гривні не пробував). Банкоматів не зустрічав, банків здається теж.

Ціни:
0,25 Pepsi – 500 IQD
0,5 бутильованої води – 250 IQD
кебаб – 1к IQD
таксі по місту 2-3к IQD

Їжа
Тут як і всюди на Близькому сході добре розвинута індустрія вуличної їжі. Нормально поїсти можна за 2-3к IQD. Основне меню – кебаби, м”ясні кульки ітд.

Точки вуличного харчування часом виглядають дещо зачухано, але жодних проблем пов”язаних з антисанітарією нема (араби і курди вони кагбе дуже чистоплотні).

В природі також існують ресторани. Толку з них ніякого, ібо меню таке ж як і на вулиці, а ціни в 10 раз дорожчі.

Мова
Курди говорять власною мовою, відмінною від арабської. Тим не менше знати кілька фраз арабською зайвим не буде. Можна звичайно вивчити щось і курдською, але на Близькому сході арабська більш універсальна, та й курдських розмовників мені не зустрічалось.

Існує не нульова ймовірність нарватись на курда який працює в Європі, і знає англійську або німецьку. Але в переважній більшості, це буде просто перехожий на вулиці, і з ним можна буде хіба поговорити “о жизні”, або щось запитати. Більшість же людей з якими доведеться спілкуватись, продавці, поліцейські, водії, ітд. – англійської не знають.

Корисні лінки
Більш менш свіжу і актуальну інформацію можна почерпнути на форумі Lonely Planet: http://www.lonelyplanet.com/thorntree/forum.jspa?forumID=18&keywordid=73

Звіти з жж:
http://ivanivanch.livejournal.com/69471.html
http://puerrtto.livejournal.com/tag/%D0%98%D1%80%D0%B0%D0%BA

і нез жж:
http://forum.awd.ru/viewtopic.php?f=729&t=70884
http://forum.awd.ru/viewtopic.php?f=729&t=107366

і чуть більше фоток з моєї пікаси: picasaweb.google.com/grynjuk/Iraqi_Kurdistan_2010

Пафосний епілог: Автора фрази “я йду на Еверест тому що він є”, англійця Джорджа Мелорі, останній раз спостерігали на висоті 8500 м, за 300 м від вершини. Так і не відомо, зійшов він на Еверест чи ні. Його тіло знайшли через 75 років.

Чи варто їхати в Іракський Курдистан? Однозначно так! Потрібно лише пам”ятати, що задоволення це явно не для всіх. Якщо ви вразлива натура з тонким внутрішнім світом, до того ж без досвіду самостійних подорожей, то краще обмежитись переглядом фотографій в інтернеті. Ібо отримані враження можуть не компенсувати витрачених часу, грошей та нервів.

П.С. Для не вразливих натур. Планую повторити подорож, можливо на початку / в середині весни. Приєднуйтесь.

Інші пости про Іракський Курдистан

Перший день в Іракському Курдистані. Захо
Іракський Курдистан. Ербіль
Цитадель в місті Ербіль
Іракський Курдистан для автолюбителів
Іракський Курдистан. Путівник

Інні пости про курдів:

Турецький Курдистан
Курди в Ірані

 

50 thoughts on “Іракський Курдистан. Путівник.

  1. vilnuy

    спасибі, дуже цікавий звіт. Достатній, аби задовліьнити зацікавлення як там усе живеться. Але, ясєнь пєнь, ясно що краще власно_оч переконатися)

  2. boga4

    був у мене план у багдад з”їздити, а потім по-швидкому звідти з”їбатись або назад до курдів, або автобусом в Амман. Але ще не зважився – непокоїть імовірність сидіти (хай і недовго) у в”язниці

  3. zirvygolova

    ех яка я вразлива натура) цікаво. а як це так досвідчений автостопник та в готелях ночує? а як же їхня гостинніст? і як там жінки ходять – суворо з тим? ну і яка різниця загалом між туреьким і іракським Курдистаном?

  4. admin Post author

    ти теж як досвідчений автостопщик, скажи де ти в Ірані ночував :)
    Жінки там ходять хто як хоче, без обмежень в одязі.
    в іракському Курдистані все більш менш однаково в соціальному плані, а в турецькому не дуже. Є сучасні міста, є забиті села.

  5. zirvygolova

    )) три ночі в автобусі, інші 3 в готелях. але я був пивязаний, я мусів статті кидати і тре було десь інет шукати і шоб ніхто не морочив голову. якби просто вештався, було б інакше)

  6. admin Post author

    одна поїздка була на 2 тижні. Туреччина + Ірак.
    Від Кападокії через Діярбакир і до кордону стопом.

  7. admin Post author

    в Іраку в ночі так жарко шо махав я той намет.

    взагалі останнім часом схиляюсь до того, шо як є можливість, то краще в дешевий готель ніж намет. А дешевий готель є практично всюди.

  8. zirvygolova

    погоджуйся, ліпше лавочка на автобусній зупинці, її вранці складати не тре)) тільки як там із комахами і Зялт писав шо до них якось примахалися пси-дворняги і мали проблем, залізли в машину

  9. admin Post author

    реально які проблеми можуть бути:
    1) примахаються місцеві (нічо не зроблять, но поспати тоже не дадуть, максимум в міліцію попадеш)
    2) нападуть бродячі собаки. я собак боюсь, особливо диких і вночі. Тому для мене то конкретна проблема. 3 з 4 раз шо ночував в палатці, домахували собаки. Нічо не зробили, но троха нерви потріпали.
    3) хороше місце під намет важко знайти. особливо вночі в чужій країні і в горах

    в принципі можна замутити 1-2 екстремальну ночівку хєр знати де, але нашо напрягатись, якшо є можливість ночувати нормально.

    а на Зялта ти не дуже дивись, він хоть і прикольний фотограф і журналіст, но мандрівник так собі…

  10. zirvygolova

    а шо якась шкала мандрівничцва? він якшо насамперед журналіст або фотограф, то класика мандрівництва відходить на другий план

  11. admin Post author

    Львів-Стамбул-Львів.
    Зі Стамбула автобусом до Кайсері, назад Анкара-Стамбул.
    хоча якщо їхати в сам Курдистан, то є сенс літаком Стамбул-Діярбакир і назад. Внутрішні рейси досить дешеві, поідеї не сильно відрізняється від ціни автобуса. не перевіряв.

    з Анталії не вкурсі.

  12. admin Post author

    доречі, якшо летіти віззейром, то про палатку/спальники скоріш за все доведеться забути. а зекономлені гроші потратити на готелі :)

  13. zirvygolova

    шось той ірак не цікавий, просто те саме згрубша шо туреччина й іран:( ліпше якісь гори чи тропіки

  14. admin Post author

    в принципі по великому рахунку мідл іст він весь однаковий. але мені там дуже сподобалось. може того шо давно вже цікавлюся регіоном.

    думаю мені там і на другий раз стане шо подивитись :)

    до речі, пн. Ірак мені здався на багато колоритніший ніж Сирія.

  15. zirvygolova

    мене там найбільше приваблює те шо вона найближче і є недорогий відносно спосіб потрапити. але думаю може краще в околиці Арарата махнути. я як там був то у підніжжя дуже колоритно

  16. admin Post author

    там кажуть є місця шо контролюються PPK от туди було би реально цікаво потрапити.

  17. liveghost

    Гамільтон Хайвей – дорога від Ербіля до кордону з Іраном. Проходить через каньйон з гарними краєвидами.
    Буде?

  18. Pingback: Цитадель в місті Ербіль. Іракський Курдистан.

  19. Pingback: Курди в Ірані

  20. Pingback: Іракський Курдистан. День перший. Захо.

Leave a Reply