Непальський тревелог. День 21. Захід сонця над Еверестом.

Прямо під Горакшепом є гора Калапатар (5550м). З неї добре видно Еверест. Собсно вибрався ввечері на гору. Здуру зайшов не туди. Стандартне явище, гора може мати більше ніж одну вершину, найвища з них не завжди видима з самого початку.

На одній з вершин гори Калапатар. На задньому плані Пумо Рі (7165м).

Вийшов на верх ще засвітла. Дуже гарна панорама, хороша видимість Евересту.

Еверест чорний на задньому плані, справа Нупцзе (7861м).

Але найцікавіше почалося згодом.

По мірі того як заходило сонце, гори малювалися в інші кольори. Спочатку чуть жовтіше з переливом до оранжевого.

Потім по горі йшов останній сонячний промінь, підніжжя вже було чорним, а вершина світилася як здоровенна трикутна лампа.

І в самому кінці, коли сонце вже зайшло остаточно, до вершини добралися червоні промені, вершина ніби загорілась…

Кілікабельна велика панорама.

І ще трохи ніштяків.

Знаменитий льодопад Кхумбу.

Ама-Даблам (6856м).

Ніби логотип Парамаунт.

Пумо Рі.

Отак от.

Фотографи пейзажисти знайшли б чим зайнятись…

Захід сонця над Еверестом, залишиться зі мною на довго. Якщо колись трапиться так, що за мить перед очима пролетить все життя, ця картинка точно буде у відеоряді.

Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/   

Сподобалось? Додавайся до сторінки ФБ:

https://www.facebook.com/bloggryniukcom