Category Archives: україна

Якось не випадає об”їздити майже пів світу, і не знати про те що знаходиться у тебе під носом, адже подивитись і у нас є на що.До того ж мандрівки Україною, це значно дешевше і простіше. Щоб побачити щось цікаве дома, не обов”язково купувати квиток на літак за кілька сот доларів чи брати пів місяця відпустки. Більшість домашніх цікавинок знаходяться в радіусі досяжності мандрівки вихідного дня. Тут я опишу свої подорожі по цікавих місцях України, та поділюся їхніми фото.

Політ на планері. Аеродром Воронів, Рівненська область.

Політ на планері. Аеродром Воронів, Рівненська область.

Скільки себе пам”ятаю, з самого малого віку, мене завжди цікавила авіація. Все своє свідоме життя, я робив літаючі та стендові моделі літаків, виступав на змаганнях, відвідав з десяток музеїв і почитав кубометр профільної літератури. Льотчиком так і не став, але це захоплення залишилось зі мною дотепер. Власне в дитинстві, чомусь вирішив, що хочу авіаконструктором, а не льотчиком. Моїми кумирами тоді були Антонов, Ілюшин і Туполєв, а не робокоп і ніндзя черепашки, як у більшості дітлахів 90-хх :) Continue reading

Автомандрівка південною Україною. Мигія, Актовський каньон, Олешківські піски, музей РВСН.

Олешківські піски херсонська область Україна

Часто іноземці задають мені питання: “а що цікавого можна глянути в Україні,”. Кого як, а мене то вганяє в ступор. І правда, традиційні Львів/Одеса для людей які живуть в Парижі, Відні чи Кракові, інтересу представляють мало, а що ще запропонувати особого поняття не маю. Для багатьох з нас український внутрішній туризм, це щось на стільки не цікаве, що ми його ігноруємо. Ніби то й є що глянути, але то шкода часу, то бажання нема  кудись їхати.  Continue reading

частина 03. Май діар Юкрейн. Автостопом по Україні.

Другий день (10 линня) день тусувався в Києві .

Третього дня виїхали в напрямку Полтави.  Довго вибирались з Києва. За Борисполем нас зловив водiй шо вiз ветеринарнi лiки. Вiн був першим водiєм на нашому шляху, який нас накормив. Зловили машину до Полтави. Там в Марти був друг, музикант по прiзвиську Кадило. Поселились ми в його репетицiйному залi в якомусь ЦДТ (центр дєцкого творчєства). То було шось із чимось, все пофарбовано сиьою емаллю, дитячі малюнки на стінах, мікі-мауси всякі, справжній совок. Мене аж ностальгія пробрала.