Непальський тревелог. День 26. Аеропорт Лукла. Переліт Лукла – Катманду.

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла (Tenzing-Hillary Airport) – один з найнебезпечніших у світі. В будь якому списку топ найнебезпечніших аеропортів, аеропорт Лукла присутній майже з 100% ймовірністю.

Аеропорт Лукла

Полоса під кутом, один кінець впирається в скалу, з іншого боку обрив. Попри те, трафік тут не малий, кілька десятків рейсів на день. Рейси Катманду – Лукла привозять трекерів зі всього на початок треку до Базового Табору Евересту.

Аеропорт Лукла

Це злітно посадкова смуга, якщо хто не поняв.

Одним з тих рейсів я мав наступного дня вилетіти до Катманду. Треба було купити квиток. Літають тут кілька авіакомпаній, ціни однакові, графік приблизно однаковий, літаки теж однакові.

Зайшов в один з “офісів” авіакомпаній. Кімната, оббиті фанерою стіни, стіл і два стільці. Реально більше нічого. Забув, ще блокнот на столі. Домовляюсь за квиток на завтра. $165. Дороговато як на пів години польоту, но ніц не вдієш, ібо пертись 7-10 днів назад по горах бажання чомусь не виникало. Далі “сейлз менеджер” видає, йдем в інше місце, зареєструю твій квиток. Ну ок, в інше то в інше. Перейшли дорогу, зайшли в містерську забігайлівку а-ля Старбакс, що по сумісництву була інтернет кафе. Чувак сідає за комп, конектиться до сайту авіакомпанії і регає мій квиток. Потім протягує папірчик з написаними від руки цифрами зі словами: “от номер твого квитка, покажеш завтра на чекіні”. І добиває: “от на моніторі форма квитка, сфотографуй на свою камеру, будуть питати – покажеш…” Чи ж це не прекрасно!?

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Зранку прийшов під аеропорт на годину раніше, щоб побачити як сідають літаки. Мда, картинка ще та. Не хотів би я сідати тут. Досі не можу повірити, що це взагалі реально, приземлитись під таким кутом. Це ж яку кваліфікацію треба мати пілотам, щоб літати тут, рівень “Бог”, не менше.

Аеропорт Лукла

Мій борт.

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Привезли пиво Сан Мігель.

Злітати простіше, скотився вниз, легенько зійшов зі смуги в обрив, і ти вже над горами. А знизу знайомі перевали, і дорога, по якій ти перся цілий тиждень.

Аеропорт Лукла

Десь тут проходив раніше.

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

А от і славне місто Катманду.

Аеропорт Лукла

Аеропорт Лукла

20 хвилин щенячого восторгу, і я в Катманду. Таксі вдалось вторгувати навіть дешевше ніж попереднього разу, ще трохи, і я в готелі. Беру відносно дорогий готель, аж за цілих $12. Після всіх хардових холодних гестів, хочеться комфорту.

З хвилини на хвилину має наступити благодать, котікі і всєобщє щастіє!

Що ви таваріщі взагалі знаєте про щастя. Щастя, ета скажу я вам, чиста постіль, теплий душ, і помити голову шампунем.

Але щастя не наступило, то шампунь забув купити, то гаряча вода закінчилась. Виберіть два з трьох одним словом.

Добрався до дешевої їжі. Як же це прекрасно, платити за обід $1-2. Є нюанс правда, дешевизна підкуповує. Тягне купити одне, друге, третє, все те, в чому відмовляв собі протягом кількох тижнів треку.

Нажерся таки хімії. Зпоров кілька пачок чіпсів. Чому на мене таке находить після походів, поняття не маю. Відновлення балансу токсинів в організмі…

Аеропорт Лукла

П.С. Час від часу котромусь з екіпажів не щастить, і уламки обшивки їх літака займають почесне місце в паркані чийогось городу.

Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: http://blog.gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/  

Leave a Reply