Трек навколо Аннапурни. Непал.

Трак навколо Аннапурни. Непал.

В будь-якому рейтингу найгарніших туристичних маршрутів планети стовідсотково знайдеться місце для нього, для треку довкола Аннапурни. Тут вдало поєднались географія і історія, і на яких 100 з гаком кілометрах маршруту отримали різноманіття практично всієї Азії. На початку, в низині, можна спостерігати як ростуть банани, а в найвищих точках проходити через марсіанські пейзажі гірських пустель в оточенні гімалайських восьмитисячників. Культурне різноманіття теж вражає, від індуїстських святинь до тибетських сіл та буддистських монастирів.

На проходження основного маршруту можна потратити менше двох тижнів, а можна йти і  цілий місяць, і не залишатись на нічліг двічі в тому ж місці. Зараз стандартним вважається трек з Сянге в Джомсом довжиною 120 км, який проходиться без особливих напрягів за 11-12 днів. При бажанні програму можна значно розширити. Трек має безліч відгалужень варіантів та додаткових опцій, як то високогірне озеро Тілі Чо, закрита долина Наар-Фу, автентичні тибетські села за перевалом Торонг Ла, і ще багато іншого. Для особливо відірваних, в кого ще залишаться сили в кінці треку, можна звернути на трек до базового табору Аннапурни.

Для зручності надалі трек називатимемо англійською абревіатурою ААС -Annapurna Around Cirquit.

Спочатку я покажу вам фото з треку, і розповім як ми йшли, а в кінці дам трохи практичних порад, для тих хто зібрався в Непал.

трек

День 1. Сянге – Дарапані.

Перший день, як на мене завжди досить складний. Організму часом буває не просто увійти в похідний ритм.

Аннапурна трек. Непал.

Цього дня дорогою трапиться кілька красивих річкових порогів та водопадів.

Аннапурна трек. Непал.

Село Тал. Хорое місце, щоб зупинитись на обід, насолоджуючись гарним краєвидом.

Перших кілька кілометрів доведеться ковтати пилюку йдучи по тій самій дорозі, якою їдуть джипи в Мананг, на щастя потім стежка тікає напротилежний бік ущелини.

Аннапурна трек. Непал.

Дорога для джипів на другому березі ріки.

Побачите “Велику Гімалайську Гідро Електро Станцію”. Маленькі електро генератори, розміром з одні-дві кімнати, ми зустрічали майже у всіх гірських селах. Розумна ідея як на мене.

Аннапурна трек. Непал.

Гідроелектростанція під Сянге.

А ще того дня у вас буде перше знайомство з “класичною гімалайською дорогою™”. Що це таке? Це коли вам кажуть, що між селом А і В треба набрати 100 метрів висоти, а в реалі треба піднятись на 500, а потім скинути ще 400, або навпаки. І таке вас чекатиме щодня практично до кінця треку, плавних підйомів\спусків майже не буде. траекторія набору висоти скоріше нагадуватиме кардіограму ніж пряму.

День 2. Дарапані – Чаме.

Цього дня вам вперше відкриються вершини 8-ми тисячників. Біля сіл Тіманг і Кото ви побачите масив Манаслу і Ламджунг Хімал.

Масив Манаслу. Непал.

Манаслу.

На підході до Чаме покажеться масив Аннапурни.

Масив Аннапурна. Непал.

Одна з вершин масиву Аннапурна.

Аннапурна, хто не вкурсі, це масив з кількох вершин: Аннапурна 1/2/3/4, і Південна Аннапурна. Восьмитисячник з них тільки перша.

День 3-4. Чаме – Верхній Пісанг – Мананг.

Дехто вважає цей відрізок наймальовничішою частиною треку. Ви входите в долину Манангу і зону автентичних тибетських сіл. Так, тут багато туристів, але якщо придивитися, і зійти трошки в сторону від головної вулиці, люди живуть тут так само, як і багато років, а можливо і столітть до того.

Annapurna Around Circuit

c. Нгавал.

Тут вже добре помітно як змінилася природа. Від бамбуку і бананових пальм в низині до хвойних лісів всього за які 40-50 км.

Annapurna Around Circuit

Куди не глянь 7-8 тисячники.

Annapurna Around Circuit

Лагшафт місцями нагадує Каппадокію.

День 5-6. Мананг

Мананг – найбільше місто до перевалу. Хороший спот, щоб зупинитись на деньок – другий перепочити, відмитись, поповнити запаси та акліматизуватись. Тут є кілька відносно великих магазинів з продуктами, та лавки з місцевим “норсфейсом”. Ми затарились тут снікерсами та докупили балон з газом.

Мананг Непал

Центральна вулиця Манангу. Шкаб детектед!

На днівці можна сходити в акліматизаційну вилазку до льодовикового озера Kicho Tal (4650), або пройтись по навкоишніх селах. Останнє мене цікавило більше.

Запам”яталося село з романтичною назвою Брага. Не то частково зруйноване землетрусом 15-го року, не то просто покинуте. Зато бродити можна практично всюди.

Брага. Мананг Непал

с. Брага.

Брага. Мананг Непал

с. Брага.

Мананг, хоч і відносно туристичний, справжнього життя тут теж вдоста.

Мананг Непал

Мананг Непал

Картинки з молитовними барабанами. Рахуй, ви не були в Непалі, якщо не сфотографували молитовний барабан.

Один оборот молитовного барабану рівноцінний прочитанню одної мантри/молитви.

День 7 – 8. Похід на озеро Тілі Чо.

Дехто пропускає озеро, і після Манангу зразу валить на перевал Торонг Ла. Як на мене, ААС без Тілі Чо – нонсенс. Постарайтесь включити озеро в свій маршрут. Дводенна вилазка до озера сама по собі варта окремого поста. Все ж постараюсь втиснути все в кілька фото.

Від Манангу треба цілий день йти до Tilicho Base Camp – кількох лоджів на висоті 4200, а наступного дня пройтися з бейс кемпу до озера і назад. Денна вилазка до Тілі Чо (4990) – буде хорошою акліматизацією перед перевалом Торонг Ла.

озеро Тілі Чо. Непал

Краєвиди дорогою до озера.

озеро Тілі Чо. Непал

озеро Тілі Чо. Непал

За Манангом автомобільна дорога зникає, і всі вантажі нести несуть на своїх спинах портери.

озеро Тілі Чо. Непал

Частина дороги проходить по “мальовничій” сипусі. Сипуха добре втрамбована, тому йти по ній можна спокійно. За те що під тобою осунеться грунт хвилюватись не варто.

озеро Тілі Чо. Непал

озеро Тілі Чо. Непал

Десь тут вітер зірвав з мого наплічника накидку-дощовик. Будемо вважати, що це жертва Гімалайським Богам.

озеро Тілі Чо. Непал

озеро Тілі Чо. Непал

Це взагалі планета Земля?

озеро Тілі Чо. Непал

Це не хмари, це пилюка. Вітер здійняв у повітря мабуть тонни пилюки.

озеро Тілі Чо. Непал

Захід сонця над Тілі Чо Бейс Кемпом. Достойна компенсація за всю ту пилюку, що ми ковтали протягом дня.

озеро Тілі Чо. Непал

Підйом на озеро наступного дня.

озеро Тілі Чо. Непал

До льодовиків рукою подати.

озеро Тілі Чо. Непал

Нарешті саме озеро Тілі Чо (4990).

День 9. Тілі Чо Бейс Кемп – Летдар

Не складний перехід з не великими наборами висоти по ходу.

Лайфхак: щоб піти з Тілічо ВС в сторону перевалу, не обов”язково повертатися в Мананг. Можна звернути ліворуч по вказівнику біля села Кангсар. Вийде зекономити кілька годин, ну і хороший краєвид долини Манангу вам гарантований.

Мананг Анапурна Непал

Вид на долину Манангу з верхньої стежки.

День 10. Летдар – Хайкемп

2-3 години ходу, хороший набір висоти і ви в Хай Кемпі, останньому “поселенні” перед перевалом. Хай Кемп – один здоровений лодж монополіст. Умови там м”ягко кажучи так собі, ціни завищені, власники не погоджуються на торг. Радує одне, довго там затриматись не доведеться.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Хай Кемп.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Віконна рама в нашій кімнаті в Хай Кемпі. Найтрешовіший лодж, що нам трапився за час подорожі.  В принципі нічого особо страшного, один раз потерпіти можна.

Краєвиди з гірки біля хай кемпу – компенсація вищеописаних незручностей. Запросто можна зависнути там на кілька годин. Інших активностей на такій висоті нема, та й навряд чи ви ще щось захочете.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Краєвиди з вершини біля Хай Кемпу.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Краєвиди з вершини біля Хай Кемпу.

День 11. Хайкемп – перевал Торонг Ла – Муктінатх

Прокинутись о 4-й ранку, ранній вихід, кілька годин підйому і вуаля! Кульмінація треку! Все те, заради чого ви страждали попередніх кілька днів.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Дорогою на перевал.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Підйом на перевал я б оцінив як не складний. Хороша акліматизація, і ви виходите не верх без жодних проблем.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Тороно Ла наш! Ми прийшли чуть швидше ніж решта групи, і вирішили встановити прапор на видному місці, щоб він надихав на сходження решту колєг.

Ще кілька годин не самого простого, але спуску, і от воно щастя. В ночі не замерзає вода в кімнаті, можна помити голову шампунем, і накупити різних ніштяків по нормальних цінах.

Перевал Торонг Ла Торунг Ла Непал

Краєвид дорогою до низу.

Муктінатх МУстанг Непал

Після бурі 14-го року на спуску з перевалу побудували кілька “хат” (синє по центру), щоб трекери могли сховатись під час негоди.

Муктінатх МУстанг Непал

Нарешті Муктінатх.

День 12. Муктінатх

ААС трек відомий не тільки красивими краєвидами, але й культурною спадщиною. Муктінатх – долина з найбільшою концентрацією культурних артефактів. Більшість трекерів після спуску з перевалу Торонг Ла одразу рухаються далі до низу. Я би радив провести тут деньок другий, пройтися по храмах та навколишніх селах.

Відкрию вам невеличку таємницю, селище у яке ви спускаєтесь з перевалу називається не Муктінатх, а Раніпаува. Муктінатх – це назва долини та найбільшого храмового комплексу.

Муктінатх МУстанг Непал

Центральна вулиця Раніпаува.

Храмовий комплекс Муктінатх є священним як для індуїстів так і для буддистів. Тут можна зустріти багатьох паломників, що їдуть звідусіль щоб здійснити ритуальне купання в 108 священних джерелах.

Муктінатх МУстанг Непал

Будда спостерігає за долиною.

Муктінатх МУстанг Непал

Муктінатх МУстанг Непал

Паломник європеєць здійснює ритуальне купання.

Села навколо Муктінатху також варті уваги. Багато хто рекомендує відвідати с. Дзонг.

Муктінатх МУстанг Непал

с. Дзонг, на ск я пам”ятаю з тибетзської означає “замок”. Власне замок видніється на вершині на задньому плані.

В муктінатху можна сісти на Джип в Джомсом, а можна рухатися пішки стільки часу, скільки стане терпіння. Нас хватило на дорогу Муктінатх – Джомсом – Марфа.

Муктінатх Мустанг Непал

Хто не вкурсі, один з гестхаусів в Муктінатху належить нашому співвітчизнику. Втім, зупинятись ми там не стали.

День 13. Джомсом

Як на мене дорога в Джомсом варта того, щоб її пройти, а не проїхати.

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

 

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

с. Еклобаті, десь між Муктінатхом і Джомсомом.

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

Спуск в долину річки.

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

Той самий міст, вид знизу.

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

Чим не Марс?

Особливо заворожує марсіанський пейзаж долини річки Калігандакі. Здоровенна рівнина з каміння та намулу. Щодня близько 11:00 здіймається вітер в сторону Верхнього Мустангу (в напрямку протилежному до того, куди треба рухатися) і несе вам в лице клуби піску й пилюки.

Джомсом Калігандакі Мустанг Непал

Долина Калігандакі перед Джомсомом.

“Туристична” частина Джомсому з готелями і автостанцією знаходиться біля Аеропорту.

Марфа – красиве, але досить туристичне тибетське село в годині ходу від Джомсому. Десь тут у нас закінчилась наснага до піших прогулянок, і ми пересіли на автобус.

Марфа

Монастир в с. Марфа.

За сумісництвом Марфа – місцева абрикосово-яблучна столиця, тут можна купити сушених яблук, чи справжнього абрикосового соку. Ну і звичайно ж яблучного бренді – місцевого диявольського пойла.

Правильне пойло в пляшці від Туборга.

День 14. Татопані

Гарячі джерела в Татопані – достойне завершення треку. Я марив ними кілька останніх днів, після того як спустився з перевалу. Покиснути у воді, та змити з себе всю пилюку Гімалаїв, що може бути краще? В тім, не очікуйте побачити нічого особливого, це просто кілька бетонних басейнів до яких підведена труба з теплого джерела, але після кількох тижнів безперервної пилюки, для щастя нічого більше і не потрібно.

Татопані

Автостанція в Татопані. Автобус миють перед рейсом.

Далі трохи корисної інформації для тих, хто зібрався на трек.

  • сезон: жовтень-грудень, березень -квітень
  • складність: проста-середня
  • тривалість: 11 днів і більше
  • довжина треку: 120 км
  • максимальна висота: 5416 перевал Торонг Ла

підготовка до треку, спорядження, перміти

ААС розразований на європейських пенсіонерів, значно простіший за трек до Базового Табору Евересту. Будь яка людина без серйозних проблем зі здоров”ям запросто його пройде, навіть якщо це перший в житті похід в гори. Якщо у вас є хоча б досвід походів вихідного дня, можете не вагатись і сміливо йти на трек.

Ключ до успішного проходження – грамотна акліматизація. Якщо дотримуватись не складних правил, проблем не буде.

Докладніше про акліматизацію читайте тут.

трек навколо Аннапурни. Непал.

Чекпост на вході в нацпарк.

На ААС потрібен ТІМС та перміт. Їх можна отримати в Катманду, ціна по $20 за кожен. Документи також можна виготовити на вході в нацпарк, але я б не радив, нема гарантій, що в якийсь день в білетера на вході буде поганий настрій або що, Азія така Азія.

Як отримати ТІМС та перміти, читайте тут.

TIMS ACAP permit перміт

ТІМС і перміт АСАР.

Перегружатись топовим спорядженням теж нема потреби. По великому рахунку знадобляться лише трекінгові палки та сонцезахисні окуляри.

Докдадніше про спорядження для трекінгу читайте тут.

зв”язок

2 основних мобільних оператора Непалу NTC і NCell “тягнуть” зі змінним успіхом упродовж всього треку. У великих містах часом пробиває 3G. NTC мені здається працює краще. Відправити смс домів, і почитати пошту з горем пополам можна, щоб постити фоточки в фейсбучик треба набратись терпіння. Один раз я навіть дзвонив додому по скайпу. Працювати віддалено під час треку скоріш за все не вийде. Майже у кожному лоджі був wifi, щоправда швидкість його не сильно краща за трафік мобільного оператора, особливо коли вечером всі трекери дружно апдейтять статуси в соцмережах.

гроші і ціни

При грамотному підході, єдине за що доведеться платити на треку це їжа. В середньому прокормитись вартуватиме $15-25 на день. Чим вище тим дорожче. В середньому кожна страва додає $1 вартості на кожен кілометр висоти. Зрештою ціни на їжу в основному цілком прийнятні, голодати не будете. Єдине місце з неоправдано дорогою їжею останній перед перевалом лодж монополіст Хай Кемп.

Не забудьте запастися достатньою кількістю непальських рупій на трек. Картки та долари вам не дуже допоможуть. На треку в принципі можна буде поміняти долари в лоджах, але по надзвичайно невигідному курсу. Перший банк з адекватним курсом буде аж в Муктінатху.

Детальніше про вартість треку читайте тут

трек навколо Аннапурни. Непал.

~340 000 NRP. Приблизно $3,3к. Бюджет місячного трекінгу на 6 людей.

погода, коли йти/їхати

“Сезоном” тут рахується жовтень – листопад та березень – квітень. Починаючи з травня і до кінця літа дощі, а зимою холодно. Як на мене, найкраще їхати в кінці осіннього сезону, в кінці листопаду – на початку грудня. По перше менше туристів, нема проблем з місцем де поселитися, по друге власники лоджів легше йдуть на торг і збивають ціни.

Слідкуйте за прогнозами погоди, особливо на висотних ділянках треку. Якщо прогнозують снігопади чи різке погіршення погоди, від сходження на перевал слід відмовитись як мінімум на кілька днів. Пам”ятайте про інцидент восени 2014-го року, коли на перевалі загинуло понад 40 людей https://en.wikipedia.org/wiki/2014_Nepal_snowstorm_disaster

 графік проходження поденно

 день  назва населеного пункту  висота місця ночівлі  час в дорозі
 Day 1  Syange to Dharapani  (старт)1100 – 1860  6:40
 Day 2  Dharapani to Chame  2640  4:25
 Day 3  Chame to Upper Pisang  3060  4:05
 Day 4  Upper Pisang to Manang  3540  6:30
 Day 5  Manang  3540
 Day 6  Manang to Tili Cho B.C.  4150  5:00
 Day 7  Tili Cho B.C.   4150
 Day 8  Tili Cho B.C. to Letdar  4200  3:35
 Day 9  Letdar to Thorung Phedi  4450  2:00
 Day 10  Thorung Phedi to Muktinath  4450 – (перевал)5416 – 3760  7:00
 Day 11  Muktinath to Jomsom  2750  4:30

11 днів – мінімальний розумний час проходження треку. Все ж не бачу сенсу аж на стільки лосячити. Ми розбавили біганину додатковою днівкою в Муктінатху, та гарячими джерелами в Татопані. Якби була можливість, я б потратив ще кілька днів на дослідження тибетських сіл за перевалом (Марфа, Кагбені, Джомсом ітд).

трек навколо Аннапурни. діаграма висот.

Діаграма висот з брошурки, яку роздають на вході в нацпарк. (по кліку велика картинка)

трек навколо Аннапурни. карта

Карта треку навколо Аннапурни.

попадання на трек

Добратись до стартової точки треку дуже просто. В два етапи Катманду – Бесісахар і Бесісахар – Сянге. Автобуси з КТМ в Бесісахар відправляються з нової автостанції (Naya bus park). Квиток краще брати на день наперед. В Бесісахарі треба пересісти на джип до Сянге.

трек навколо Аннапурни. Непал.

Прекрасний автовокзал Катманду.

KTM – Bessisahr 600 NRP, 7-8 годин
Besishar – Syange 1000 NRP, 3 години хардкору на джипі. Чутливих натур може укачати.

трек навколо Аннапурни. Непал.

Наш джип з Бесісахару в Сянге.

В кабіну пакують по 6 пасажирів, плюс в кузов скільки влізе.

В принципі трек можна почати з Бесісахару, але тоді перших 2 дні доведеться ковтати тонни пилюки від джипів що їдуть в напрямку Манангу.

Дорога вниз (виїзд з треку)

Прямого транспорту з Муктінатху в Покхару нема. Добиратись треба в 2 етапи джипом в Джомсом, потім літаком або автобусом в Покхару. В Джомсомі нема автомобльних мостів через річку Калігандакі, і транспорт йде до одного берега, пасажири переходять річку по пішохідному мосту і сідають на інший автобус на протилежному березі.

Джипи з Муктінатху в Джомсом (4500 за цілий джип) теоретично йдуть протягом цілого дня по мірі наповнення. Також кажуть ходить 1 автобус на день в околі 15:00. Дорога займає 2 години. Або можна пройтись 20 км пішки, що після перевалу не повинно скласти жодних проблем.

Посадка пасажирів в автобус.

В Джомсомі автобуси йдуть з району аеропорта (новий Джомсом), там же і нормальні готелі. Автобус до Покхари (1700 рупій) йде зранку, в дорозі 11-12 годин. Квитки варто купувати на день наперед.

Аеропорт Джомсом Непал

Аеропорт Джомсом, злітає рейс на Покхару.

Якщо не хочете трястись, є літак в Покхару за $90 (3-4 рейси на день, політ 20 хв). Чесно кажучи після того як протрясся 11 годин в автобусі, думаю, що заплатити $90 за літак, дуже навіть розумна ідея. Ще й Гімалаї з висоти побачити можна. ЦІлком ймовірно, що візьму квиток на літак, якщо ще колинебудь доведеться повертатися з Джомсому в Покхару.

Можна йти ще кілька днів хоч до самої Покхари, а можна зробити як ми. Пройтись до Марфи, там підсісти на траву автобус з Джомсому, доїхати до Татопані, покваситись в гарячих джерелах, а наступного дня спіймати автобус в Покхару. Майте на увазі, що прямого автобуса “<city_name> – Покхара” може не бути, доведеться кілька раз робити пересадки.

Ось він – король гімалайських доріг, склепаний на колінці десь в околицях Катманду.

Інтер”єр автобуса.

Як правило в Покхарі туристи зупиняються на 1-2 дні, щоб відпочити після треку. Потім, хто в Катманду і на літак домів, а хто далі продовжує досліджувати Непал.

Сподіваюсь з мого посту ви зрозуміли що вас чекатиме на ААС. можливо дехто скаже, що занадто складно. Не лякайтесь, ми ходимо в гори не за комфортом і простотою, а в першу чергу за враженнями. При будь якому результаті враження від треку навколо Аннапурни залишаться з вами на все життя.

трекінг Непал