Курди – найбільша нація, що не має власної країни. Їх понад 30 млн, і розподілені вони поміж Сирією, Туреччиною, Вірменією, Іраном та Іраком, також досить значні громади емігрантів присутні на заході. За винятком сирійських курдів я мав можливість відвідати всіх. Цього разу покажу вам пару фото курдів що мешкають в Ірані.
Курди практично не піддаються асиміляції (власне корінь конфлікту на сході Туреччини саме в цьому), вони зберегли свою національну ідентичність не зважаючи на зовнішній тиск. Вони до сих пір розмовляють рідною мовою, і ходять в національних костюмах.
В Ірані курдів можна зустріти також за межами «курдських» регіонів, багато їх на заробітках у великих містах. Якщо побачите чоловіка в широких штанях схожих на шаровари – це курд.

Заробітчани на базарі в Тегерані.

Повний варіант національного костюму це шаровари, кафтан, широкий пояс та деколи тюрбан.
Курдські жінки одягаються не так, як решта іранок. В двох словах, це можна описати – як в нас бабки на селах :) Повністю закритих чадрів не попадалось взагалі, хиджаби пов”язані так, як в нас в”яжуть хустини.
Курди гостинні та добродушні. Спершу запросять до себе, спитають чим можна допомогти, і тільки вже потім як звати і звідки приїхав.
Владу не дуже люблять, зрештою як і всюди.
Курдські села розташовані в горах під самим кордоном з Іраком. Одне з таких сіл я мав можливість відвідати. Село Наврамантахт розташоване на схилі гори. Крутий схил і нагромадження будинків, призвели до того, що підлога одного будинку може містити частину даху іншого. Така от багатоповерхівка.
Таке враження, що основне заняття в селі Наврамантахт – будівельні роботи.

То перекриття ставлять.

То дах просмолюють.

Накрайняк якісь завали розбирають.
Важко сказати, чи то в них будівельний бум, чи доми доводиться постійно перебудовувати через погану якість постройки.
Ті, що нічого не будують, чистять горіхи. Село в горах, земля там не надто родюча, нічого особо не росте. Як горіхи ростуть вопшемто теж питання.
Так розумію, урок фізкультури в сільській школі.
Потрапити в село Наврамантахт не так просто, транспорту там як такого нема. Зато вам завжди готова допомогти компанія веселих таксистів. Власне шаред таксі і є громадським транспортом багато де в Ірані.
Пасажирів по мому напрямку не було, довелось містеру самому платити за цілу машину.
Звичайно ж я дико обурився, клоли мені запропонували їхати в таксі самому. Згадав всі погані слова, і пояснив водіям, що я бомж бекпекер, а не мішок з грошима. Але виявилось, що 150+ км дороги вартує порядка $15, тож я погодився.
Інші пости про курдів і Курдистан:
Іракський Курдистан:
Перший день в Іракському Курдистані. Захо
Іракський Курдистан. Ербіль
Цитадель в місті Ербіль
Іракський Курдистан для автолюбителів
Іракський Курдистан. Путівник
Інші пости про Іран
Іранська Віза. Як отримати візу Ірану?
Іран транспорт. Як добратись, як пересуватись в середині країни.
Іран, гроші, безпека проживання.
Іран Ісламська революція
Іранські курди
Іранські жінки. Про жінок в Ірані.
Іран. Геі, Стів Джобс і самогон
Сподобався пост, тисни поділись, підписуйся на розсилку:
Круті фотки однозначно :) Мені принаймні дуже сподобались :)
фото шикарні. як і завжди. якою камерою ти знимкуєш? це цифра чи плівка? фото справді чудові. смачні
Дякую) та всім знімаю що під руку попаде. конкретно ці фото зроблені Nikon F100, лінза Nikkor 35/2, плівка Ilford HP5+.
Pingback: Іран віза. Як отримати візу Ірану?
Pingback: Про жінок в Ірані.
Pingback: Іран, гроші, проживання, безпека.
Pingback: Іран транспорт. Як добратися до Ірану.
Pingback: Турецький Курдистан
Pingback: Іран. Досягненя ісламської революції